Загиблий — 72-річний житель Тернополя. На тілі чоловіка живого місця не було, а лице, запевняли сусіди, нагадувало місиво. Засуджений 60-річний Дмитро провину не визнав. «20 хвилин» дізналися, чи оскаржуватимуть вирок в апеляції.
Через три роки після вбивства Тернопільський міськрайсуд проголосив вирок у вбивстві на вул. Київській у Тернополі. Ветерана війни суд відправив за грати на 10 років.
Раду притону дати не могли
«20 хвилин», нагадаємо, неодноразово писали про цей випадок. Вбивство сталося 2 вересня 2021 року на вул. Київській у Тернополі.
Відео дня
Близько 6 ранку 2 вересня пан Іван, який допомагає місцевим та приглядає за порядком, побачив, як з під’їзду будинку тягнуть за ногу тіло оголеного чоловіка. На тому живого місця не було. Тіло тягнули у бік сміттярки, що поруч з заходом у під’їзд. Іван кинувся до заклопотаної парочки. Чоловіка вдалось впіймати, жінка вирвалась і втекла. А оголений чоловік вже щонайменше кілька годин був мертвим.
Те, що загиблий був без одягу, підтверджується матеріалами справи, про які дізнаємося із Судового реєстру.
Місцеві тоді викликали поліцію. Тіло від 6 ранку і майже до опівдня лежало біля виходу з під’їзду. І всім мешканцям довелось повз нього проходити.
— От так ми і живемо, найбільше шкода дітей і жінок, чого тільки не перебачили, завдяки Катерині (ім’я власниці квартири ми змінили з етичних міркувань. У справі вона проходила як свідок — прим. авт.), — каже один з мешканців Олег. — Ми вже не раз збирали загальні збори, аби дати раду цьому безладу. Викликали поліцію. І що — вона власниця квартири, і ніхто з нею нічого зробити не міг.
Що розповіли сусіди
Як раніше писали «20 хвилин», Катерина переїхала до своєї квартири приблизно за два роки до вбивства. Колись, пригадують сусіди, жінка працювала у місцевому водоканалі. Потім почала добряче випивати і чи то сама звільнилась, чи її звільнили.
До того у помешканні проживали квартиранти, але власниця попросила їх з’їхати і заселилась у квартирі на першому поверсі. Приїхала без чоловіка. «Чи то розлучилась, чи то чоловік залишився у селі, де раніше мешкала Катерина», місцеві точно не знають. Бо фактично із жінкою, якій 45-50 років, ніхто не спілкувався, її намагались обійти десятою дорогою.
Щойно заїхала – у квартирі почались пиятики та гулянки. Від цього сусідам життя не було. Скільки разів намагались вгамувати надто гучні компанії, скільки вибивали з рук п’яних гостей ножі і навіть зброю, вже й рахувати не беруться. Причому через двері до квартири Катерини гості рідко заходили – в основному через розбиті вікна, які виходять на стадіони 19 і 20 шкіл. За борги їй давно відрізали всі комунікації – у помешканні не було ані світла, ані води, ані газу, перекрили й каналізацію. Проте «гостей» це не зупиняло.
На тілі чоловіка живого місця не було, а лице загиблого, запевняли сусіди, нагадувало місиво.
Особу загиблого невдовзі встановили – це 72-річний житель Тернополя. На тілі були ушкодження, експерти заговорили про насильницьку смерть.
— В ході слідчо-оперативних дій встановили, що до вбивства, ймовірно, причетний житель с. Соколів Чортківського району, без постійного місця проживання, — повідомив речник поліції Тернопільщини Андрій Василик. — Йому оголосили підозру і обрали міру запобіжного заходу — тримання під вартою. Відомості про подію внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України. Йдеться про умисне вбивство. Санкція статті передбачає позбавлення волі на строк до 15 років.
В Алжирі прострелили ноги
«20 хвилин» дізналися чимало подробиць про Дмитра П., якого звинуватили у вбивстві.
— Він мухи не образить, але роками вже бомжував, бо квартиру у Тернополі в нього відібрали, – кажуть односельці із Соколова, де народився чоловік. Люди роками вже на бачили Дмитра і були впевненими, що його немає серед живих. Звістка, що його підозрюють у вбивстві, ошелешила односельців.
У с. Соколів колишнього Теребовлянського району, зараз Золотниківської громади, Дмитра дуже добре знають і розповіли чимало подробиць з його життя.
— Дмитро? Так, я його добре знаю, ми вчились разом у школі, він мій однокласник і був моїм сусідом, — прочувши, ким ми цікавимося, відповів сільський староста Мирон Горун. — Він 1961 року народження, народився у нас, у Соколові. Коли був в армії, служив в Алжирі, учасник бойових дій. Там йому ноги прострелили. Тому з армії повернувся не через два роки, а через два з половиною, бо десь пів року лікувався у госпіталі.
Коли ми спілкувались зі старостою, поруч були й інші односельці. Звістка, що Дмитра підозрюють у вбивстві, шокувала односельчан.
— Не можемо повірити, він і мухи не образить, добряк і щирий, дуже спокійний, принаймні був раніше, – кажуть люди. — Він проживав з жінкою в Тернополі, мали двох дітей, доньку і сина. Зараз дітям років 30-40. Потім чи вона його лишила, люди чули, що нібито виїхала за кордон, він проживав у двокімнатній квартирі в Тернополі, яку отримали від «Оріону» — чи то він, чи то дружина. Там було дуже багато боргів, і, як нам казали, квартиру відібрали. Відтоді він бомжував.
У Соколові Дмитро не зареєстрований понад 30 років. Років 10 його там не бачили.
Місцеві кажуть, що в Дмитра були серйозні проблеми з ногами і він ледь пересувався. Коли одна з односельчан випадково зустріла його в Тернополі, а це трапилось близько 4 років тому, чоловік дуже зле почувався. Кажуть односельці, чи то як наслідок після війни, чи то через пиятику, але мали інформацію, що в Дмитра є певні психічні розлади.
У лютому 2022 року розслідування завершили і справу передали до суду. Слідство вказало, що Дмитро спочатку бив кулаками і ногами жертву, а потім задушив його. Мотивом вбивства, зазначили правоохоронці, стали ревнощі.
Вину не визнав
Допитаний під час судового розгляду обвинувачений свою винуватість у вбивстві не визнав. Надав покази, що компанія зустрілася тоді у барі. Потім купили піци з горілкою і пішли до Катерини додому. Дмитро ж запевняв, що зустрівся з жінкою, коли та виходила з магазину — та запросила його до себе в гості. Коли зайшли до квартири — почули суперечки. Жінка кликала зайти із нею до кухні, але Дмитро, як пояснив, був замучений, бо цілу ніч збирав пляшки, аби здати. Тому приліг відпочити. Через деякий час жінка зайшла і попросила подати їй ніж, який лежав у спальній — він подав. Потім, згадував, як знову ходили по спиртне на ринок. Знову пили і лягли спати. За дверима було шумно. Господиня прилягла поруч із ним. Прокинулися від шуму в квартирі, але яка це була година не знає, оскільки в квартирі немає годинника. На вулиці було темно. Над нами стояв чоловік без одягу і кричав до них обох. Чоловік кинувся до Дмитра з кулаками.
Потім Дмитро згадував, як разом із жінкою тягли тіло чоловіка в коридор. Господиня казала, що поїде на декілька днів, тому нерухомого чоловіка потрібно винести, щоб закрити двері в квартирі. Дмитро взяв за руку і ногу і поніс. На той час, запевняв, він не знав, що чоловік може бути мертвим. Хотів покласти його на лавку, жінка мала винести одяг. Надійшов двірник та сказав, що викличе працівників поліції та швидку. Попередив, щоб він нікуди не йшов. Дмитро припускав, що травми чоловікові могли завдати інші учасники застілля. Запевняв, що він не душив знайомого, бо не мав такої фізичної сили. Ребра теж не міг йому поламати, бо й сам інвалідом. Удари не завдавав, тільки зіштовхнув із себе на диван, а потім на підлогу.
— Незважаючи на невизнання обвинуваченим своєї вини, його винуватість у вчиненні вбивства повністю доведена зібраними в ході досудового розслідування та оголошеними документами матеріалами кримінального провадження, — йдеться у матеріалах справи, про які дізнаємося із Судового реєстру.
Буде апеляція
Дмитра суд визнав винуватим у вбивстві і призначив йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк 10 років. Три з них він вже фактично відсидів, адже у строк призначеного покарання йому зарахують термін його попереднього ув’язнення із 3 вересня 2021 року.
Дмитро неодноразово просив провести йому обстеження та дозволити полікуватися поза межами Чортківського СІЗО.
— Керівнику ДУ «Чортківська установа виконання покарань (№26)» та керівнику Чортківської міської медичної частини №26 філії ДУ «ЦОЗ ДКВС України» в Тернопільській області забезпечити і провести медичне обстеження обвинуваченого, — постановив суд.
Апеляція на вирок може бути подана до Тернопільського апеляційного суду протягом 30 діб з моменту його проголошення.
Як повідомила «20 хвилин» адвокатка засудженого Ганна Чапаєва, вирок Тернопільського міськрайонного суду оскаржуватимуть. Поки скарги до апеляції не подавали, проте найближчим часом це зроблять.
Юридична довідка
Кримінальний кодекс України
Стаття 115. Умисне вбивство
1. Вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, – карається позбавленням волі на строк від семи до п’ятнадцяти років.
Довідка
Вирок у Судовому реєстрі — https://reyestr.court.gov.ua/Review/121351606
Читайте також:
Резонансне вбивство на Київській: чи справді лише ветеран війни Дмитро убивав?
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.